мовний —
I мовн`ий-а, -е, діал. Балакучий. II м`овн`ий-а, -е. Прикм. до мова 2). Мовна практика.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мовний —
МО́ВНИЙ, а, е. 1. Прикм. до мо́ва 2. Мовна культура бере участь у формуванні світогляду тільки в гармонійній єдності з культурою моральних почуттів, відносин, учинків (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
мовний —
Мо́вний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
мовний —
МО́ВНИЙ, а, е. 1. Прикм. до мо́ва 2. Стирання національних відмінностей, особливо мовних відмінностей, — значно триваліший процес, ніж стирання класових граней (Програма КПРС, 1961, 99); Мовні елементи народнопоетичної творчості були...
Словник української мови в 11 томах
мовний —
Мовний, -а, -е Говорливый, разговорчивый, словоохотливый; рѣчистый. Вх. Лем. 436. Товариш мовний в дорозі стоїть за віз шмаровний. Ном. № 11383. Маєш же старости мовнії. Гол.
Словник української мови Грінченка