містити —
(мати в собі) охоплювати, включати.
Словник синонімів Полюги
містити —
місти́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
містити —
Мати <�крити> в собі; Б. З. розміщувати; (у пресі) вміщати, публікувати.
Словник синонімів Караванського
містити —
міщу, містиш, недок., перех. 1》 Мати в собі, у своєму складі. 2》 діал. Розміщувати. || Вміщати. 3》 діал. Публікувати, друкувати де-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
містити —
МІСТИ́ТИ, міщу́, мі́стиш, недок., що. 1. Мати в собі, у своєму складі. Перша [книга] містить думи юнацькі, друга пісні битові [побутові].., а третя обрядові (І.
Словник української мови у 20 томах
містити —
ВМІЩА́ТИ (УМІЩА́ТИ) (мати обсяг, достатній для розташування кого-, чого-небудь), ВМІ́ЩУВАТИ (УМІ́ЩУВАТИ), МІСТИ́ТИ, ЗМІЩА́ТИ (ЗМІ́ЩУВАТИ) діал. — Док.: вмісти́ти (умісти́ти), змісти́ти.
Словник синонімів української мови
містити —
МІСТИ́ТИ, міщу́, мі́стиш, недок., перех. 1. Мати в собі, у своєму складі. Перша [книга] містить думи юнацькі, друга пісні битові [побутові].., а третя обрядові (Фр.
Словник української мови в 11 томах
містити —
Місти́ти, -щу́, -сти́ш гл. Мѣстить, помѣщать. Де він те все містив, — Бог його святий знає. О. 1862. І. 29.
Словник української мови Грінченка