наочний —
-а, -е. 1》 Якого можна безпосередньо бачити, цілком очевидний за споглядання. 2》 Заснований на показі предметів, моделей під час вивчення їх. || Який використовується для такого показу під час навчання. Наочний свідок — той, хто безпосередньо спостерігав що-небудь; очевидець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
наочний —
НАО́ЧНИЙ, а, е. 1. Якого можна безпосередньо бачити, цілком очевидний при спогляданні. Іван Довгий став тепер чи не найцікавішою людиною в Яругах. Він .. став наочним прикладом солдатської доблесті й .. хазяйновитості (О.
Словник української мови у 20 томах
наочний —
НАО́ЧНИЙ (який ґрунтується на показі конкретних предметів, процесів, явищ — зокрема, під час їх вивчення); ПРЕДМЕ́ТНИЙ (який ґрунтується на конкретних фактах). Наочне навчання; Наочна агітація; Завжди повне змісту, предметне, ..
Словник синонімів української мови
наочний —
Нао́чний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
наочний —
НАО́ЧНИЙ, а, е. 1. Якого можна безпосередньо бачити, цілком очевидний при спогляданні. Іван Довгий став тепер чи не найцікавішою людиною в Яругах. Він.. став наочним прикладом солдатської доблесті й колгоспної хазяйновитості (Коп., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
наочний —
Наочний, -а, -е 1) Очевидный, явный. 2) Находящійся на глазахъ. 3) нао́чний свідок. Свидѣтель-очевидецъ. Желех.
Словник української мови Грінченка