наочний
нао́чний
-а, -е.
1》 Якого можна безпосередньо бачити, цілком очевидний за споглядання.
2》 Заснований на показі предметів, моделей під час вивчення їх.
|| Який використовується для такого показу під час навчання.
Наочний свідок — той, хто безпосередньо спостерігав що-небудь; очевидець.
Великий тлумачний словник сучасної української мови