нападник —
-а, ч. 1》 Той, хто нападає з метою агресії, пограбування, поневолення; загарбник. 2》 Той, хто нападає, пристає до кого-небудь, щоб скривдити; кривдник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нападник —
НАПА́ДНИК, а, ч. 1. Той, хто нападає з метою агресії, пограбування, поневолення; загарбник. Русь мусить сильною бути, а сила здобувається на війні.
Словник української мови у 20 томах
нападник —
ЗАГА́РБНИК (той, хто насильно захоплює чужу територію, поневолює інші народи), ЗАВОЙО́ВНИК, АГРЕ́СОР, НАПА́ДНИК, НАПА́СНИК рідше, КОНКІСТА́ДО́Р (КОНКВІСТА́ДО́Р) перев. мн.
Словник синонімів української мови
нападник —
НАПА́ДНИК, а, ч. 1. Той, хто нападає з метою агресії, пограбування, поневолення; загарбник. Нападники по-варварському руйнували все на своєму шляху, нищили посіви, спалювали цілі села (Наука… З, 1965, 10); Перший бій з нападниками стався...
Словник української мови в 11 томах