обвиклий —
обви́клий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
обвиклий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до обвикнути, обвикти. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обвиклий —
ОБВИ́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до обви́кнути, обви́кти. Обвиклі в темряві очі обминали кожен корч (К. Гордієнко).
Словник української мови у 20 томах
обвиклий —
ОБВИ́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обви́кнути, обви́кти. Обвиклі в темряві очі обминали кожен корч (Горд., Вірність, 1943, 30).
Словник української мови в 11 томах