обвиклий
ОБВИ́КЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до обви́кнути, обви́кти.
Обвиклі в темряві очі обминали кожен корч (К. Гордієнко).
Словник української мови (СУМ-20)ОБВИ́КЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до обви́кнути, обви́кти.
Обвиклі в темряві очі обминали кожен корч (К. Гордієнко).
Словник української мови (СУМ-20)