обвиклий
ОБВИ́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обви́кнути, обви́кти.
Обвиклі в темряві очі обминали кожен корч (Горд., Вірність, 1943, 30).
Словник української мови (СУМ-11)ОБВИ́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обви́кнути, обви́кти.
Обвиклі в темряві очі обминали кожен корч (Горд., Вірність, 1943, 30).
Словник української мови (СУМ-11)