обезкрилений —
обезкри́лений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
обезкрилений —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обезкрилити. || у знач. прикм. 2》 у знач. прикм., перен. Який втратив бадьорість, натхнення і т. ін.; безкрилий (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
обезкрилений —
ОБЕЗКРИ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обезкри́лити. Мій вітряк за школою, давно вже вітром обезкрилений, доживає під сонцем останні дні (П. Панч); // у знач. прикм. * Образно. Хилить осінь чоло зморене, плечі обезкрилені (Н. Забіла). 2. у знач. прикм.
Словник української мови у 20 томах
обезкрилений —
ОБЕЗКРИ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обезкри́лити. Мій вітряк за школою, давно вже вітром обезкрилений, доживає під сонцем останні дні (Панч, Вибр., 1936, 376); // У знач. прикм. *Образно.
Словник української мови в 11 томах