1. Орфоепічний словник української мови

обезкрилений

обезкри́лений

[обеизкрилеинией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обезкрилений — обезкри́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обезкрилений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обезкрилити. || у знач. прикм. 2》 у знач. прикм., перен. Який втратив бадьорість, натхнення і т. ін.; безкрилий (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обезкрилений — ОБЕЗКРИ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обезкри́лити. Мій вітряк за школою, давно вже вітром обезкрилений, доживає під сонцем останні дні (П. Панч); // у знач. прикм. * Образно. Хилить осінь чоло зморене, плечі обезкрилені (Н. Забіла). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  4. обезкрилений — ОБЕЗКРИ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обезкри́лити. Мій вітряк за школою, давно вже вітром обезкрилений, доживає під сонцем останні дні (Панч, Вибр., 1936, 376); // У знач. прикм. *Образно. Словник української мови в 11 томах