обезкрилений

обезкри́лений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обезкрилити.

|| у знач. прикм.

2》 у знач. прикм., перен. Який втратив бадьорість, натхнення і т. ін.; безкрилий (у 2 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обезкрилений — обезкри́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обезкрилений — [обеизкрилеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. обезкрилений — ОБЕЗКРИ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обезкри́лити. Мій вітряк за школою, давно вже вітром обезкрилений, доживає під сонцем останні дні (П. Панч); // у знач. прикм. * Образно. Хилить осінь чоло зморене, плечі обезкрилені (Н. Забіла). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  4. обезкрилений — ОБЕЗКРИ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обезкри́лити. Мій вітряк за школою, давно вже вітром обезкрилений, доживає під сонцем останні дні (Панч, Вибр., 1936, 376); // У знач. прикм. *Образно. Словник української мови в 11 томах