обезкрилений
обезкри́лений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обезкрилити.
|| у знач. прикм.
2》 у знач. прикм., перен. Який втратив бадьорість, натхнення і т. ін.; безкрилий (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мовиобезкри́лений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обезкрилити.
|| у знач. прикм.
2》 у знач. прикм., перен. Який втратив бадьорість, натхнення і т. ін.; безкрилий (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови