огрубілий

огрубі́лий

[огруб’іли^ей]

м. (на) -лому /-л'ім, мн. -л'і

Значення в інших словниках

1. огрубілий — огрубі́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. огрубілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до огрубіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. огрубілий — ОГРУБІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до огрубі́ти. Повернувся додому Свирид огрубілий, змужнілий, пропахчений пороховим димом, курявою далеких доріг (А. Дімаров); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
4. огрубілий — ОГРУБІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до огрубі́ти. Огрубілими, розпухлими від праці пальцями знатна [доярка] обережно виймає.. пом’яті клаптики паперу (Бабляк, Літопис..  Словник української мови в 11 томах