Значення в інших словниках
-
огрубілий —
[огруб’ілией] м. (на) -лому /-л'ім, мн. -л'і
Орфоепічний словник української мови
-
огрубілий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до огрубіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
огрубілий —
ОГРУБІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до огрубі́ти. Повернувся додому Свирид огрубілий, змужнілий, пропахчений пороховим димом, курявою далеких доріг (А. Дімаров); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
-
огрубілий —
ОГРУБІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до огрубі́ти. Огрубілими, розпухлими від праці пальцями знатна [доярка] обережно виймає.. пом’яті клаптики паперу (Бабляк, Літопис..
Словник української мови в 11 томах