Значення в інших словниках
-
осінь —
о́сінь іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
осінь —
осені, ж. 1》 Пора року між літом і зимою, яка характеризується скороченням дня, поступовим похолоданням, відльотом птахів у вирій, скиданням рослинами листяного покриву і т. ін. 2》 перен. Час наближення старості, згасання почуттів, життя.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
осінь —
О́СІНЬ, о́сені, ж. Пора року між літом і зимою, яка характеризується скороченням дня, поступовим похолоданням, відльотом птахів у вирій, скиданням рослинами листяного покриву і т. ін. Минають дні, минає літо, Настала осінь, шелестить Пожовкле листя (Т.
Словник української мови у 20 томах
-
осінь —
Восени і курчата курми будуть. Прийде час і діти виростуть. В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, мете, гуде і зверху йде. Про погану погоду восени. Восени і горобець багатий.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
осінь —
О́сінь, о́сени (як виняток), о́сені, о́сінню, по о́сені; о́сені, о́сеней
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
осінь —
О́СІНЬ, о́сені, ж. Пора року між літом і зимою, яка характеризується скороченням дня, поступовим похолоданням, відльотом птахів у вирій, скиданням рослинами листяного покриву і т. ін. Минають дні, минає літо, Настала осінь, шелестить Пожовкле листя (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
-
осінь —
Осінь, осени ж. Осень. Осінь на строкатом коні їздить. Ном. № 611. в осінь, в осени. Осенью. Одна пішла в осінь заміж, а друга в м'ясниці. Мет. 108. Коли в осени́ літа́ багато паутини — на той рік урожайне літо буде. Ном. № 13412. В осени ложка води, а дві грязі. Ном.
Словник української мови Грінченка