оцей
оце́й
[оцей]
оц'ого, оцим, (на) оц'оуму (оуц'ім); ж. оц'а, оц'ійейі, оуц'ій, оц'ійейу, (на)оуц'ій; с. оце, оц'ого; мн. оуц'і, оцих
Орфоепічний словник української мовиоце́й
[оцей]
оц'ого, оцим, (на) оц'оуму (оуц'ім); ж. оц'а, оц'ійейі, оуц'ій, оц'ійейу, (на)оуц'ій; с. оце, оц'ого; мн. оуц'і, оцих
Орфоепічний словник української мови