полинялий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до полиняти. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
полинялий —
полиня́лий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
полинялий —
ПОЛИНЯ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до полиня́ти. Посередині [ішов] Василь, у трошки полинялому від сонця офіцерськім костюмі, при всіх орденах і медалях (П. Загребельний); // у знач. прикм. І те пасмо проміння обливало одлиском стіни, ..
Словник української мови у 20 томах
полинялий —
ВИ́ЛИНЯЛИЙ (який вицвів, утратив первісний, природний колір), ВИ́ЦВІЛИЙ, ПОЛИНЯ́ЛИЙ, ЛИНЯ́ЛИЙ, ВИ́ГОРІЛИЙ, ЦВІ́ЛИЙ. Одягнена вона була в вилиняле старе пальто (Ю. Збанацький); Біля вхідних дверей стояв високий парубок у довгому вицвілому піджаку (С.
Словник синонімів української мови
полинялий —
ПОЛИНЯ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до полиня>́ти. Посередині [ішов] Василь, у трошки полинялому від сонця офіцерськім костюмі, при всіх орденах і медалях (Загреб., Спека, 1961, 22); // У знач. прикм. І те пасмо проміння обливало одлиском стіни,..
Словник української мови в 11 томах