помутнілий —
помутні́лий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
помутнілий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до помутніти. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
помутнілий —
ПОМУТНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до помутні́ти. Тихо гойдався помутнілий від диму Хасан (О. Десняк); Мати вставилася на сина враз помутнілими очима (П. Панч); // у знач. прикм.
Словник української мови у 20 томах
помутнілий —
ПОМУТНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до помутні́ти. Тихо гойдався помутнілий від диму Хасан (Десняк, Опов., 1951, 36); Мати вставилася на сина враз помутнілими очима (Панч, В дорозі, 1959, 51); // У знач. прикм.
Словник української мови в 11 томах