помірятися

помі́рятися

[по^ум’ір'ати^ес'а]

-р'айус'а, -р'айе^іс':а, -р'айе^іц':а, -р'айуц':а

Значення в інших словниках

1. помірятися — помі́рятися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. помірятися — -яюся, -яєшся, док. 1》 чим з ким – чим і без додатка, розм. Зіставити себе з ким-, чим-небудь у якомусь відношенні. || Взаємно порівняти що-небудь своє з чимсь чужим. 2》 з ким і без додатка. Позмагатися з ким-небудь у чомусь. || розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. помірятися — ПОМІ́РЯТИСЯ, яюся, яєшся, док. 1. чим з ким – чим і без дод., розм. Зіставити себе з ким-, чим-небудь у якомусь відношенні. Петрик підійшов до мене близько, помірявся (І. Багмут); – У нас кукурудза, Поміряйся, стань!..  Словник української мови у 20 томах
4. помірятися — мі́рятися / помі́рятися си́лою (си́лами), перев. з ким. Змагатися в чомусь з ким-небудь. Яснозорівська (футбольна) команда в останні роки була чемпіоном у районі і навіть їздила мірятись силами у Черкаси (В.  Фразеологічний словник української мови
5. помірятися — ПОМІ́РЯТИСЯ, яюся, яєшся, док. 1. чим з ким — чим і без додатка, розм. Зіставити себе з ким-, чим-небудь у якомусь відношенні. Петрик підійшов до мене близько, помірявся (Багмут, Опов., 1959, 6); — У нас кукурудза, Поміряйся, стань!..  Словник української мови в 11 томах
6. помірятися — Помірятися, -ряюся, -єшся гл. Смѣриться. Рудч. Ск. II. 168.  Словник української мови Грінченка