потемнілий

потемні́лий

[поте^имн’іли^ей]

м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і

Значення в інших словниках

1. потемнілий — потемні́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. потемнілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до потемніти. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потемнілий — ПОТЕМНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до потемні́ти. Кленовий мисник переливається полив'яним цвітом святешних полумисків, а біля мисника висить потемніла від років кобза – відрада старого (М. Стельмах); Вода клекотіла й пінилась від куль ..  Словник української мови у 20 томах
4. потемнілий — ПОТЕМНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до потемні́ти. Кленовий мисник переливається полив’яним цвітом святешних полумисків, а біля мисника висить потемніла від років кобза — відрада старого (Стельмах, І, 1962, 238); Вода клекотіла й пінилась від куль..  Словник української мови в 11 томах