1. Орфоепічний словник української мови

потемнілий

потемні́лий

[потеимн’ілией]

м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потемнілий — потемні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. потемнілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до потемніти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потемнілий — ПОТЕМНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до потемні́ти. Кленовий мисник переливається полив'яним цвітом святешних полумисків, а біля мисника висить потемніла від років кобза – відрада старого (М. Стельмах); Вода клекотіла й пінилась від куль .. Словник української мови у 20 томах
  4. потемнілий — ПОТЕМНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до потемні́ти. Кленовий мисник переливається полив’яним цвітом святешних полумисків, а біля мисника висить потемніла від років кобза — відрада старого (Стельмах, І, 1962, 238); Вода клекотіла й пінилась від куль.. Словник української мови в 11 томах