потемнілий
потемні́лий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до потемніти.
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потемнілий — потемні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- потемнілий — [потеимн’ілией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
- потемнілий — ПОТЕМНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до потемні́ти. Кленовий мисник переливається полив'яним цвітом святешних полумисків, а біля мисника висить потемніла від років кобза – відрада старого (М. Стельмах); Вода клекотіла й пінилась від куль .. Словник української мови у 20 томах
- потемнілий — ПОТЕМНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до потемні́ти. Кленовий мисник переливається полив’яним цвітом святешних полумисків, а біля мисника висить потемніла від років кобза — відрада старого (Стельмах, І, 1962, 238); Вода клекотіла й пінилась від куль.. Словник української мови в 11 томах