правнучка

пра́внучка

[праўнучка]

-чки^е, д. і м. -уц':і, р. мн. -чок

Значення в інших словниках

1. правнучка — пра́внучка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. правнучка — -и, ж. Дочка внука або внучки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. правнучка — ПРА́ВНУЧКА, и, ж. Дочка внука або внучки. Лише правнучка Апостолова – Катерина Битяговська, до якої перейшли права на Турбаї, поновила позов (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
4. правнучка — Пра́внучка, -чки, -чці; -нучки, -чок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. правнучка — ПРА́ВНУЧКА, и, ж. Дочка внука або внучки. Лише правнучка Апостолова — Катерина Битяговська, до якої перейшли права на Турбаї, поновила позов (Гончар, Таврія, 1952, 192).  Словник української мови в 11 томах