привид —
-у, ч. 1》 Дух померлого, який привиджується деяким людям. || фольк. Персонаж народних казок, легенд і т. ін., який уособлює дух померлого. 2》 Неясні, ледве окреслені контури чого-небудь. 3》 Що-небудь нереальне, часом оманливе. || чого, перев. у сполуч.
Великий тлумачний словник сучасної мови
привид —
ПРИ́ВИД, у, ч. 1. Дух померлого, який привиджується людям забобонним або з хворобливою уявою. Він підносив голову й опирав її об стіну, але привид не щезав (Н. Кобринська); Ось уже два роки, як він невтомно ходить до церкви, стоїть навколюшках і молиться.
Словник української мови у 20 томах
привид —
ПРИ́ВИД (дух перев. померлого, який привиджується людям забобонним або з хворобливою уявою), ПРИВИ́ДДЯ рідше, ПРИМА́РА, МАРА́, МАНА́, ТІНЬ, ПОТОРО́ЧА розм., ПРИЧУ́ДА розм., ФАНТО́М книжн., ВІ́ЗІЯ книжн., МРІ́Я заст., ОБМА́РА діал., МАНІЯ́ діал.
Словник синонімів української мови
привид —
ПРИ́ВИД, у, ч. 1. Дух померлого, який привиджується людям забобонним або з хворобливою уявою. Він підносив голову й опирав її об стіну, але привид не щезав (Кобр., Вибр.
Словник української мови в 11 томах