Значення в інших словниках
-
привид —
ПРИВИД – ПРИВІД Привид, -у. Видіння, що його малює уява; щось нереальне, оманливе. Часто, часто привид милий, ніби янгол білокрилий, В чарах ніченьки встає (Г.Чупринка). Привід1, -воду.
Літературне слововживання
-
привид —
ПРИМАРА, мара, мана, привиддя, потороча, кн. видиво, фантом, д. обмара.
Словник синонімів Караванського
-
привид —
I видиво, видіння, замра (привид мерця), кошмар, мана, манія, маняк, маняка, мара, марево, марисько, марище, марюка, миня, монстр, мра, незримко, потвора, потворина, почвара, поява, привиддя, пригуда, примара, проява II див. мрія; страшило
Словник синонімів Вусика
-
привид —
[привиед] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў (видіння)
Орфоепічний словник української мови
-
привид —
-у, ч. 1》 Дух померлого, який привиджується деяким людям. || фольк. Персонаж народних казок, легенд і т. ін., який уособлює дух померлого. 2》 Неясні, ледве окреслені контури чого-небудь. 3》 Що-небудь нереальне, часом оманливе. || чого, перев. у сполуч.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
привид —
ПРИ́ВИД, у, ч. 1. Дух померлого, який привиджується людям забобонним або з хворобливою уявою. Він підносив голову й опирав її об стіну, але привид не щезав (Н. Кобринська); Ось уже два роки, як він невтомно ходить до церкви, стоїть навколюшках і молиться.
Словник української мови у 20 томах
-
привид —
ПРИ́ВИД (дух перев. померлого, який привиджується людям забобонним або з хворобливою уявою), ПРИВИ́ДДЯ рідше, ПРИМА́РА, МАРА́, МАНА́, ТІНЬ, ПОТОРО́ЧА розм., ПРИЧУ́ДА розм., ФАНТО́М книжн., ВІ́ЗІЯ книжн., МРІ́Я заст., ОБМА́РА діал., МАНІЯ́ діал.
Словник синонімів української мови
-
привид —
При́вид, -ду; -види, -дів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
привид —
ПРИ́ВИД, у, ч. 1. Дух померлого, який привиджується людям забобонним або з хворобливою уявою. Він підносив голову й опирав її об стіну, але привид не щезав (Кобр., Вибр.
Словник української мови в 11 томах