Орфоепічний словник української мови

провідність

прові́дність

[проув’ід(')н'іс'т']

-днос'т'і, ор. -д(‘)н'іс'т'у

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. провідність — прові́дність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. провідність — -ності, ж. 1》 спец. Здатність тіла, речовини проводити тепло, звук, електрику і т. ін. Електрична провідність — а) здатність речовини проводити електричний струм під впливом електричного поля; б) фізична величина, обернена електричному опору...  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. провідність — ПРОВІ́ДНІСТЬ, ності, ж. 1. спец. Здатність тіла, речовини проводити тепло, звук, електрику і т. ін. Мідний провід має високу провідність, добру механічну міцність і стійкість проти корозії (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. провідність — ПРОВІ́ДНІСТЬ, ності, ж. 1. спец. Здатність тіла, речовини проводити тепло, звук, електрику і т. ін. Мідний провід має високу провідність, добру механічну міцність і стійкість проти корозії (Сіль.  Словник української мови в 11 томах