проголошений —
проголо́шений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
проголошений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до проголосити II. || проголошено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
проголошений —
ПРОГОЛО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до проголоси́ти². Сучасні польські літературознавці розуміють усю важливість слів, проголошених .. на відкритті пам'ятника поетові [А. Міцкевичу] у Варшаві 28 січня 1950 р (М. Рильський); // проголо́шено, безос. пред.
Словник української мови у 20 томах
проголошений —
Проголо́шений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
проголошений —
ПРОГОЛО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проголоси́ти². Проголошені В. І. Леніним принципи мирного співіснування держав з різним соціальним ладом, які є основою зовнішньої політики Радянського Союзу, знайшли широке визнання...
Словник української мови в 11 томах