проповідник —
див. апостол
Словник синонімів Вусика
проповідник —
-а, ч. 1》 рел.Той, хто проповідує, поширює яке-небудь віровчення. || Той, хто виголошує проповідь (у 1 знач.); церковний оратор. 2》 перен. Той, хто проповідує, пропагує які-небудь погляди, ідеї і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
проповідник —
ПРОПОВІ́ДНИК, а, ч. 1. рел. Той, хто проповідує, поширює яке-небудь віровчення. Острог став місцем, звідки вийшло чимало вчених, дипломатів, поетів і проповідників (З.
Словник української мови у 20 томах
проповідник —
ПРОПАГАНДИ́СТ (ідей, учення, наукових знань тощо), ПРОСВІТИ́ТЕЛЬ, ПРОПОВІ́ДНИК книжн., уроч.; ПОПУЛЯРИЗА́ТОР (перев. наукових знань). Невдовзі Пантелеймон Махиня став для валявчан і вчителем грамоти, і тлумачем біжучих подій, і пропагандистом (Д.
Словник синонімів української мови
проповідник —
ПРОПОВІ́ДНИК, а, ч. 1. рел. Той, хто проповідує, поширює яке-небудь віровчення. Острог став місцем, звідки вийшло чимало вчених, дипломатів, поетів і проповідників (Тулуб, Людолови, І, 1957, 126)...
Словник української мови в 11 томах
проповідник —
Проповідник, -ка м. Проповѣдникъ. К. Кр. 27.
Словник української мови Грінченка