простій —
прості́й іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
простій —
-тою, ч. Непередбачена затримка, вимушена перерва в роботі. Виробничі простої — тимчасове припинення роботи з вини працівника або з причин виробничого характеру.
Великий тлумачний словник сучасної мови
простій —
ПРОСТІ́Й, то́ю, ч. Непередбачена затримка, вимушена перерва в роботі. – Чіпляй троса, – закричав тракторист, – п'ятий рік без простоїв роблю, а ви мене через якийсь пень, як коня, отут прив'язали! (І.
Словник української мови у 20 томах
простій —
ЗА́ТРИ́МКА (тимчасове припинення дії, руху, ходу, розвитку, процесу і т. ін.), ЗАДЕ́РЖКА розм., ЗАМИ́НКА розм., ЗАМІ́ШКА розм., ЗАГА́ЙКА розм., ГА́ЯНКА розм., ЗАБА́РА заст., ГА́ЙКА рідко; ПРОСТІ́Й (вимушена, непередбачена затримка); ПЕРЕБО́Ї мн.
Словник синонімів української мови
простій —
ПРОСТІ́Й, то́ю, ч. Непередбачена затримка, вимушена перерва в роботі. — Чіпляй троса, — закричав тракторист, — п’ятий рік без простоїв роблю, а ви мене через якийсь пень, як коня, отут прив’язали! (Мур., Бук.
Словник української мови в 11 томах