Значення в інших словниках
-
піднебіння —
піднебі́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
піднебіння —
-я, с. Верхня стінка ротової порожнини у людей і хребетних тварин, яка поділяється на передню тверду й задню м'яку частини і має склепінчасту форму.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
піднебіння —
ПІДНЕБІ́ННЯ, я, с. Верхня стінка ротової порожнини у людей і хребетних тварин, яка поділяється на передню тверду й задню м'яку частини і має склепінчасту форму. Холодний терпкий сік [грушки] освіжає уста, до піднебіння пристають дрібні насінинки (М.
Словник української мови у 20 томах
-
піднебіння —
язи́к (як (мов, ні́би і т. ін.)) прирі́с (приста́в, присо́х) до піднебі́ння (у ро́ті) у кого, чий і без додатка. Хто-небудь замовк, втратив здатність говорити через хвилювання, тривогу, переляк тощо.
Фразеологічний словник української мови
-
піднебіння —
Піднебі́ння, -ння; -бі́ння, -бі́нь і -бі́ннів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
піднебіння —
ПІДНЕБІ́ННЯ, я, с. Верхня стінка ротової порожнини у людей і хребетних тварин, яка поділяється на передню тверду й задню м’яку частини і має склепінчасту форму.
Словник української мови в 11 томах