репетитор —
репети́тор іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
репетитор —
-а, ч. 1》 Той, хто проводить додаткові заняття з ким-небудь, допомагаючи йому засвоїти необхідні знання. 2》 У закритих навчальних закладах дореволюційної Росії – учитель, який стежив, як учні виконують домашнє завдання. 3》 Той, хто проводить репетицію, перев. у театрі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
репетитор —
РЕПЕТИ́ТОР, а, ч. 1. Той, хто проводить додаткові заняття з ким-небудь, допомагаючи йому засвоїти необхідні знання. Він [І. Франко] був навіть платним репетитором, чи “інструктором”, у двох своїх багатих однокласників (П.
Словник української мови у 20 томах
репетитор —
репети́тор (від лат. repetitor – той, що повторює) 1. Особа, що допомагає учневі у навчанні; домашній учитель. 2. Особа, яка з того чи іншого предмета готує абітурієнта.
Словник іншомовних слів Мельничука
репетитор —
УЧИ́ТЕЛЬ (ВЧИ́ТЕЛЬ) (особа, що навчає в школі, училищі, приватно і т. ін.), ПЕДАГО́Г, ВИКЛАДА́Ч, НАВЧИ́ТЕЛЬ заст., ПРОФЕ́СОР зах., МЕТР книжн., заст.; РЕПЕТИ́ТОР (той, хто проводить додаткові заняття з ким-небудь). В село до них приїхав новий учитель (М.
Словник синонімів української мови
репетитор —
РЕПЕТИ́ТОР, а, ч. 1. Той, хто проводить додаткові заняття з ким-небудь, допомагаючи йому засвоїти необхідні знання. Він [І. Франко] був навіть платним репетитором, чи «інструктором» у двох своїх багатих однокласників (Кол., Терен..
Словник української мови в 11 томах