Значення в інших словниках
-
речення —
ре́чення іменник середнього роду цілісна мовна одиниця, яка є основним засобом формування та вираження думки рече́ння іменник середнього роду сполучення слів, що становить короткий вираз рідко
Орфографічний словник української мови
-
речення —
I р`ечення-я, с. 1》 Граматично та інтонаційно оформлена цілісна мовна одиниця, яка є основним засобом формування та вираження думки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
речення —
РЕЧЕ́ННЯ, я, с. Вільне словосполучення, яке використовується у лексикографічній практиці для ілюстрування значення слова. РЕ́ЧЕННЯ, я, с. Граматично та інтонаційно оформлена цілісна мовна одиниця, яка є основним засобом формування та вираження думки.
Словник української мови у 20 томах
-
речення —
Граматична конструкція, побудована з груп слів (слів) певної мови, яка становить окрему, відносно закінчену думку; в укр. мові розрізняють прості та складні р.
Універсальний словник-енциклопедія
-
речення —
Ре́чення, -ння, в -нні; ре́чення, ре́чень, -ченням
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
речення —
РЕ́ЧЕННЯ, я, с. Граматично та інтонаційно оформлена цілісна мовна одиниця, яка є основним засобом формування та вираження думки. Речення є тими завершеними мовними величинами, що безпосередньо складаються у процесі мовлення (Сучасна укр. літ.
Словник української мови в 11 томах