римований —
римо́ваний дієприкметник
Орфографічний словник української мови
римований —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до римувати 1). 2》 у знач. прикм.Який має риму, рими, складається з рядків або слів, що римуються.
Великий тлумачний словник сучасної мови
римований —
РИМО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до римува́ти 1. Хвалити твір, як то годилось би, зважаючи на ранг автора, було ніяково: занадто бо примітивний був цей, римований під Шевченка, опус... (Б. Антоненко-Давидович). 2. у знач. прикм.
Словник української мови у 20 томах
римований —
Римо́ваний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
римований —
РИМО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до римува́ти 1. 2. у знач. прикм. Який має риму, рими, складається з рядків або слів, що римуються.
Словник української мови в 11 томах