руйнівний —
руйнівни́й прикметник
Орфографічний словник української мови
руйнівний —
див. нищівний
Словник синонімів Вусика
руйнівний —
-а, -е. Який руйнує що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
руйнівний —
РУЙНІВНИ́Й, а, е. Який руйнує що-небудь. На полях вистигають повноколосі жита, переливаються мідними струнами арф високі пшениці. Аж не віриться, що цією землею ще так недавно пройшла страшна, руйнівна сила (Ю.
Словник української мови у 20 томах
руйнівний —
НИЩІВНИ́Й (який має велику руйнівну, знищувальну силу); РАЗЮ́ЧИЙ, УБИ́ВЧИЙ (ВБИ́ВЧИЙ), УБІ́ЙЧИЙ (ВБІ́ЙЧИЙ) заст. (перев. про удар, вогонь із зброї тощо); ЗНИ́ЩУВАЛЬНИЙ (який завдає нищівного удару).
Словник синонімів української мови
руйнівний —
РУЙНІВНИ́Й, а, е. Який руйнує що-небудь. На полях вистигають повноколосі жита, переливаються мідними струнами арф високі пшениці. Аж не віриться, що цією землею ще так недавно пройшла страшна, руйнівна сила (Збан.
Словник української мови в 11 томах