1. Орфоепічний словник української мови

руйнівний

руйнівни́й

[руйн'іўний]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. руйнівний — руйнівни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. руйнівний — див. нищівний Словник синонімів Вусика
  3. руйнівний — -а, -е. Який руйнує що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. руйнівний — РУЙНІВНИ́Й, а, е. Який руйнує що-небудь. На полях вистигають повноколосі жита, переливаються мідними струнами арф високі пшениці. Аж не віриться, що цією землею ще так недавно пройшла страшна, руйнівна сила (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. руйнівний — НИЩІВНИ́Й (який має велику руйнівну, знищувальну силу); РАЗЮ́ЧИЙ, УБИ́ВЧИЙ (ВБИ́ВЧИЙ), УБІ́ЙЧИЙ (ВБІ́ЙЧИЙ) заст. (перев. про удар, вогонь із зброї тощо); ЗНИ́ЩУВАЛЬНИЙ (який завдає нищівного удару). Словник синонімів української мови
  6. руйнівний — РУЙНІВНИ́Й, а, е. Який руйнує що-небудь. На полях вистигають повноколосі жита, переливаються мідними струнами арф високі пшениці. Аж не віриться, що цією землею ще так недавно пройшла страшна, руйнівна сила (Збан. Словник української мови в 11 томах