руйнівний
НИЩІВНИ́Й (який має велику руйнівну, знищувальну силу); РАЗЮ́ЧИЙ, УБИ́ВЧИЙ (ВБИ́ВЧИЙ), УБІ́ЙЧИЙ (ВБІ́ЙЧИЙ) заст. (перев. про удар, вогонь із зброї тощо); ЗНИ́ЩУВАЛЬНИЙ (який завдає нищівного удару). Жити в наметах у степу тут не дуже зручно, набридають чорні бурі з їх нищівною силою (Л. Дмитерко); Віра не вибігла слідом за ним, а знітилась, наче від удару сильного й разючого (А. Шиян); Убивчий вогонь артилерії. — Пор. згу́бний, руйнівни́й.
РУЙНІВНИ́Й (який руйнує що-небудь), РУЙНУВА́ЛЬНИЙ, РУЇ́ННИЙ, РУЇ́ННИЦЬКИЙ, РУЇВНИ́ЧИЙ рідко, РУЙНА́ЦЬКИЙ рідко, РОЗРУ́ЙНИЙ діал.; СПУСТО́ШЛИВИЙ (який руйнує дощенту). На країни мусонного клімату — такі, як Індія, Пакистан, Японія, — майже регулярно обрушуються циклони й тайфуни руйнівної сили (з журналу); Ні урагану злого міць руїнна, Ні буйство вод старого Тиберіна,.. Не збили гордої твоєї (Риму) вроди (М. Зеров); Ніхто руїнницьким ударом Не міг йому (Києву) затьмити путь (М. Рильський); Руйнацькі дії моря; Аж піднявся вітер буйний, Понад степом полетів: Рвав кущі й траву розруйний (Я. Щоголів); Давньоруська держава врятувала Західну Європу від спустошливої навали тюркських орд (з журналу). — Пор. 1. нищівни́й.
Значення в інших словниках
- руйнівний — руйнівни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- руйнівний — див. нищівний Словник синонімів Вусика
- руйнівний — [руйн'іўний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- руйнівний — -а, -е. Який руйнує що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- руйнівний — РУЙНІВНИ́Й, а, е. Який руйнує що-небудь. На полях вистигають повноколосі жита, переливаються мідними струнами арф високі пшениці. Аж не віриться, що цією землею ще так недавно пройшла страшна, руйнівна сила (Ю. Словник української мови у 20 томах
- руйнівний — РУЙНІВНИ́Й, а, е. Який руйнує що-небудь. На полях вистигають повноколосі жита, переливаються мідними струнами арф високі пшениці. Аж не віриться, що цією землею ще так недавно пройшла страшна, руйнівна сила (Збан. Словник української мови в 11 томах