руйнівний
РУЙНІВНИ́Й, а, е. Який руйнує що-небудь.
На полях вистигають повноколосі жита, переливаються мідними струнами арф високі пшениці. Аж не віриться, що цією землею ще так недавно пройшла страшна, руйнівна сила (Збан., Єдина, 1959, 394);
Крім відокремлення князівств, на економічному становищі Києва [у XII ст.] і Київської землі тяжко позначалися руйнівні князівські усобиці і напади половців (Іст. УРСР, І, 1953, 89);
Якщо її [деревину] своєчасно не просушити, то при несприятливих умовах в її клітинах відбуваються певні біохімічні зміни, що сприяють руйнівній дії грибків (Стол.-буд. справа, 1957, 41).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- руйнівний — руйнівни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- руйнівний — див. нищівний Словник синонімів Вусика
- руйнівний — [руйн'іўний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- руйнівний — -а, -е. Який руйнує що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- руйнівний — РУЙНІВНИ́Й, а, е. Який руйнує що-небудь. На полях вистигають повноколосі жита, переливаються мідними струнами арф високі пшениці. Аж не віриться, що цією землею ще так недавно пройшла страшна, руйнівна сила (Ю. Словник української мови у 20 томах
- руйнівний — НИЩІВНИ́Й (який має велику руйнівну, знищувальну силу); РАЗЮ́ЧИЙ, УБИ́ВЧИЙ (ВБИ́ВЧИЙ), УБІ́ЙЧИЙ (ВБІ́ЙЧИЙ) заст. (перев. про удар, вогонь із зброї тощо); ЗНИ́ЩУВАЛЬНИЙ (який завдає нищівного удару). Словник синонімів української мови