різночитання

різночита́ння

[р’ізночи^етан':а]

-н':а, р. мн. -ан'

Значення в інших словниках

1. різночитання — різночита́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. різночитання — -я, с., спец. Варіант основного тексту писаного твору або його частини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. різночитання — РІЗНОЧИТА́ННЯ, я, с. 1. спец. Варіант основного тексту писаного твору або його частини. Я маю її [пісню] в двох відмінних варіантах. У першому: “Ой ти, старий дідуга, ізогнувся, як дуга..”.  Словник української мови у 20 томах
4. різночитання — РІЗНОЧИТА́ННЯ, я, с., спец. Варіант основного тексту писаного твору або його частини. Я маю її [пісню] в двох відмінних варіантах. У першому: «Ой ти старий дідуга, ізогнувся, як дуга..».  Словник української мови в 11 томах