саркофаг —
саркофа́г іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
саркофаг —
див. ТРУНА, ГРІБ.
Словник синонімів Караванського
саркофаг —
див. кладовище
Словник синонімів Вусика
саркофаг —
-а, ч. Оздоблена труна (звичайно кам'яна), невелика гробниця, а також кам'яний надгробок у вигляді труни (перев. у давніх народів).
Великий тлумачний словник сучасної мови
саркофаг —
Домовина, труна, див. гробниця
Словник чужослів Павло Штепа
саркофаг —
САРКОФА́Г, а, ч. 1. Оздоблена труна (звичайно кам'яна), невелика гробниця, а також кам'яний надгробок у вигляді труни (перев. у давніх народів).
Словник української мови у 20 томах
саркофаг —
саркофа́г (грец. σαρκοφάγος, букв. – пожираючий тіло) кам’яна труна, невелика гробниця.
Словник іншомовних слів Мельничука
саркофаг —
САРКОФА́Г, а, ч. Оздоблена труна (звичайно кам’яна), невелика гробниця, а також кам’яний надгробок у вигляді труни (перев. у давніх народів). Попереду везли саркофаг величезний порожній (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
саркофаг —
(грец. — пожирає тіло) 1. Монументальна і парадно оформлена домовина, виконана з каменя або коштовного дерева. 2. Надгробний пам'ятник у вигляді поховальної урни, домовини.
Архітектура і монументальне мистецтво