Значення в інших словниках
-
саркофаг —
саркофа́г іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
саркофаг —
див. кладовище
Словник синонімів Вусика
-
саркофаг —
[саркофаг] -гу, м. (ў) -аз'і/-гу, мн. -гие, -г'іў
Орфоепічний словник української мови
-
саркофаг —
-а, ч. Оздоблена труна (звичайно кам'яна), невелика гробниця, а також кам'яний надгробок у вигляді труни (перев. у давніх народів).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
саркофаг —
Домовина, труна, див. гробниця
Словник чужослів Павло Штепа
-
саркофаг —
САРКОФА́Г, а, ч. 1. Оздоблена труна (звичайно кам'яна), невелика гробниця, а також кам'яний надгробок у вигляді труни (перев. у давніх народів).
Словник української мови у 20 томах
-
саркофаг —
саркофа́г (грец. σαρκοφάγος, букв. – пожираючий тіло) кам’яна труна, невелика гробниця.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
саркофаг —
Саркофа́г, -фа́га; -фа́ги, -гів (гр.)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
саркофаг —
САРКОФА́Г, а, ч. Оздоблена труна (звичайно кам’яна), невелика гробниця, а також кам’яний надгробок у вигляді труни (перев. у давніх народів). Попереду везли саркофаг величезний порожній (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
саркофаг —
(грец. — пожирає тіло) 1. Монументальна і парадно оформлена домовина, виконана з каменя або коштовного дерева. 2. Надгробний пам'ятник у вигляді поховальної урни, домовини.
Архітектура і монументальне мистецтво