саркофаг
САРКОФА́Г, а, ч.
1. Оздоблена труна (звичайно кам'яна), невелика гробниця, а також кам'яний надгробок у вигляді труни (перев. у давніх народів).
Попереду везли саркофаг величезний порожній (Леся Українка);
За цією огорожею видно кілька кам'яних саркофагів, з них один, головний, – з темно-зеленого нефриту, – нагробник [нагробок] самого Тимура (І. Кочерга);
Від розмальованого дерев'яного саркофага, в якому вона [цариця] була похована, збереглися лише незначні рештки (з наук. літ.);
* У порівн. Над ліжком, що виступає.., як саркофаг, над канапкою, де тільки можна було повісити – килимки-аплікації (А. Головко).
2. техн. Спеціальна будова для захоронення відходів ядерних реакторів, установок тощо, призначена для захисту довкілля від радіоактивних речовин.
У минулому [2002 році] фотографувати саркофаг на ЧАЕС дозволяли зі спеціального майданчика (з газ.);
Незабаром розпочнуть зведення другого саркофага над реактором Чорнобильської АЕС (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)