Значення в інших словниках
-
слідком —
слідко́м прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
слідком —
див. потім; услід
Словник синонімів Вусика
-
слідком —
слідкома, присл., звичайно у сполуч. з прикм. за. 1》 Те саме, що слідом 1). 2》 У напрямі руху, переміщення кого-, чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
слідком —
СЛІДКО́М, присл., звичайно у сполуч. з прийм. за. 1. Те саме, що слі́до́м 1. Дві Бочки їхало колись селом, Одна з горілкою, повненька, Друга – порожня, тож слідком (Л. Глібов); Галасуючи, побігли всі слідком за коноводами (Б.
Словник української мови у 20 томах
-
слідком —
ВСЛІД (УСЛІ́Д) звич. з прийм. з а (безпосередньо за ким-, чим-небудь), СЛІ́ДО́М, СЛІДКО́М, НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, НА́ЗИРКОМ діал., НА́СЛІДЦІ діал. (слідкуючи). Віз покотився вслід за іншими (Г.
Словник синонімів української мови
-
слідком —
Слідко́м, слідкома́ за ким, за чим, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
слідком —
СЛІДКО́М, присл., звичайно у сполуч. з прийм. за. 1. Те саме, що слі́до́м 1. Дві Бочки їхало колись селом, Одна з горілкою, повненька, Друга — порожня, тож слідком (Гл., Вибр., 1951, 17); Галасуючи, побігли всі слідком за коноводами (Гр.
Словник української мови в 11 томах
-
слідком —
Слідко́м нар. Слѣдомъ, вслѣдъ. За ним слідком іде. Рудч. Ск. II. 84.
Словник української мови Грінченка