стодола —
Стодо́ла: — будівля для зберігання снопів, а також для молотьби, віяння тощо; клуня [54]
Словник з творів Івана Франка
стодола —
стодо́ла іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
стодола —
див. КЛУНЯ.
Словник синонімів Караванського
стодола —
СТОДО́ЛА, и, ж. Будівля для зберігання снопів, сіна, полови тощо, а також для молотьби, віяння і т. ін.; клуня. В пустій стодолі й горобці не тримаються (прислів'я); Лушня..
Словник української мови у 20 томах
стодола —
Тісно в такій стодолі, де на руках мозолі. Про господарство бідного, де все мале і тісне.
Приповідки або українсько-народня філософія
стодола —
-и, ж. Будівля для зберігання снопів, сіна, полови тощо, а також для молотьби, віяння і т. ін.; клуня.
Великий тлумачний словник сучасної мови
стодола —
КЛУ́НЯ (будівля для молотьби, зберігання збіжжя тощо), СТОДО́ЛА. Коло клуні пашня потрушена (Марко Вовчок); Семен звіз свій хліб раніш від других і склав у стодолу (М. Коцюбинський).
Словник синонімів української мови
стодола —
СТОДО́ЛА, и, ж. Будівля для зберігання снопів, сіна, полови тощо, а також для молотьби, віяння і т. ін.; клуня. В пустій стодолі й горобці не тримаються (Укр.. присл.., 1963, 258); Лушня..
Словник української мови в 11 томах
стодола —
(укр.) Приземкувата господарська споруда, призначена для збереження хліба і його молотіння. Мала два наскрізні входи та бокові відсіки для соломи, підлога виконувалася з тесаних плах. Інколи С. прикрашалася рушником, причелиною з простим різьбленням.
Архітектура і монументальне мистецтво
стодола —
Стодола, -ли, стодоля, -лі ж. = клуня. Чуб. V. 333. III. 230. А вже ж твоя пшениченька в стодолі. н. п.
Словник української мови Грінченка