стодола

Тісно в такій стодолі, де на руках мозолі.

Про господарство бідного, де все мале і тісне.

Значення в інших словниках

1. стодола — Стодо́ла: — будівля для зберігання снопів, а також для молотьби, віяння тощо; клуня [54]  Словник з творів Івана Франка
2. стодола — стодо́ла іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. стодола — див. КЛУНЯ.  Словник синонімів Караванського
4. стодола — [стодола] -лие, д. і м. -л'і, р. мн. -ол'  Орфоепічний словник української мови
5. стодола — СТОДО́ЛА, и, ж. Будівля для зберігання снопів, сіна, полови тощо, а також для молотьби, віяння і т. ін.; клуня. В пустій стодолі й горобці не тримаються (прислів'я); Лушня..  Словник української мови у 20 томах
6. стодола — -и, ж. Будівля для зберігання снопів, сіна, полови тощо, а також для молотьби, віяння і т. ін.; клуня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. стодола — КЛУ́НЯ (будівля для молотьби, зберігання збіжжя тощо), СТОДО́ЛА. Коло клуні пашня потрушена (Марко Вовчок); Семен звіз свій хліб раніш від других і склав у стодолу (М. Коцюбинський).  Словник синонімів української мови
8. стодола — Стодо́ла, -ли, -лі; -до́ли, -до́л  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. стодола — СТОДО́ЛА, и, ж. Будівля для зберігання снопів, сіна, полови тощо, а також для молотьби, віяння і т. ін.; клуня. В пустій стодолі й горобці не тримаються (Укр.. присл.., 1963, 258); Лушня..  Словник української мови в 11 томах
10. стодола — (укр.) Приземкувата господарська споруда, призначена для збереження хліба і його молотіння. Мала два наскрізні входи та бокові відсіки для соломи, підлога виконувалася з тесаних плах. Інколи С. прикрашалася рушником, причелиною з простим різьбленням.  Архітектура і монументальне мистецтво
11. стодола — Стодола, -ли, стодоля, -лі ж. = клуня. Чуб. V. 333. III. 230. А вже ж твоя пшениченька в стодолі. н. п.  Словник української мови Грінченка