Значення в інших словниках
-
тополя —
топо́ля іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
тополя —
ТОПО́ЛЯ, і, ж. Дерево родини вербових із високим прямим стовбуром, глянсуватими листками різної форми та одностатевими квітками у вигляді повислих сережок. Вітер в гаї нагинає Лозу і тополю, Лама дуба, котить полем Перекотиполе (Т.
Словник української мови у 20 томах
-
тополя —
-і, ж. Дерево родини вербових із високим прямим стовбуром, глянсуватими листками різної форми та одностатевими квітками у вигляді повислих сережок. || у знач. збірн. Пірамідальна тополя. Чорна тополя — те саме, що осокір.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тополя —
Високе швидкоросле дерево родини вербових, поширене у пн. півкулі; листки серцеподібні, на довгих черешках; в Україні 11 дикорослих видів, найпоширеніші т. тремтяча (осика), т. чорна (осокір), т. біла...
Універсальний словник-енциклопедія
-
тополя —
ТОПО́ЛЯ (дерево родини вербових з високим прямим стовбуром); ТОПОЛИ́НА (одне дерево); РАЇ́НА діал. (пірамідальна). Сади рясні похилились, Тополі по волі Стоять собі, мов сторожа, Розмовляють з полем (Т.
Словник синонімів української мови
-
тополя —
Топо́ля, -лі, -лею, -по́ле! -по́лі, топі́ль і топо́ль
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
тополя —
ТОПО́ЛЯ, і, ж. Дерево родини вербових із високим прямим стовбуром, глянсуватими листками різної форми та одностатевими квітками у вигляді повислих сережок. Вітер в гаї нагинає Лозу і тополю, Лама дуба, котить полем Перекотиполе (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
-
тополя —
Топо́ля, -лі ж. 1) Тополь, Populus. Ой там в полі дві тополі, третя зелененька. Гол. 2) водити тополю. Родъ хоровода: особымъ образомъ украшенную дѣвушку, представляющую тополю, водятъ подруги по селу и полю съ соотвѣтствующей пѣсней. КС. 1889. IX. 631. ум. топо́лька, топо́ленька.
Словник української мови Грінченка