тополя
Топо́ля, -лі
ж.
1) Тополь, Populus. Ой там в полі дві тополі, третя зелененька. Гол.
2) водити тополю. Родъ хоровода: особымъ образомъ украшенную дѣвушку, представляющую тополю, водятъ подруги по селу и полю съ соотвѣтствующей пѣсней. КС. 1889. IX. 631. ум. топо́лька, топо́ленька.
Словник української мови Грінченка