тополя
топо́ля
-і, ж.
Дерево родини вербових із високим прямим стовбуром, глянсуватими листками різної форми та одностатевими квітками у вигляді повислих сережок.
|| у знач. збірн. Пірамідальна тополя.
Чорна тополя — те саме, що осокір.
Тополя Максимовича — швидкоросла порода тополі, що в 70-80 років дає до 800 кубометрів деревини з гектара.
Великий тлумачний словник сучасної української мови