узвичаєний —
УЗВИЧА́ЄНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до узвича́їти. Кожний, хто користується літературною мовою, добирає різні лексичні засоби літературної мови, стараючись додержуватися узвичаєних у ній лексичних (як і морфологічних та інших) норм (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
узвичаєний —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до узвичаїти. 2》 у знач. прикм.Який став загальноприйнятим, звичайним, широковживаним, усталеним.
Великий тлумачний словник сучасної мови
узвичаєний —
УСТА́ЛЕНИЙ (який закріпився в певній формі), УЗВИЧА́ЄНИЙ, СТА́ЛИЙ, СТІЙКИ́Й, ЗАКОРЕНІ́ЛИЙ (який міцно встановився — про щось негативне). Як відомо, Кобилянська залюбки малює тип жінки, що бунтується против усталеної традиції (І.
Словник синонімів української мови
узвичаєний —
УЗВИЧА́ЄНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до узвича́їти. Кожний, хто користується літературною мовою, добирає.. різні лексичні засоби літературної мови...
Словник української мови в 11 томах