Значення в інших словниках
-
усиновляти —
усиновля́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
усиновляти —
Брати за сина, (дитину) адоптувати.
Словник синонімів Караванського
-
усиновляти —
УСИНОВЛЯ́ТИ (ВСИНОВЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш і УСИНО́ВЛЮВАТИ (ВСИНО́ВЛЮВАТИ), недок.; УСИНОВИ́ТИ (ВСИНОВИ́ТИ), влю́, ви́ш; мн. усиновля́ть; док., кого. Приймати у сім'ю дитину з наданням їй прав рідних дітей.
Словник української мови у 20 томах
-
усиновляти —
(всиновляти), -яю, -яєш, недок., усиновити (всиновити), -влю, -виш; мн. усиновлять; док., перех. Приймати у сім'ю дитину з наданням їй прав рідних дітей.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
усиновляти —
УСИНОВЛЯ́ТИ (ВСИНОВЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УСИНОВИ́ТИ (ВСИНОВИ́ТИ), влю́, ви́ш; мн. усиновля́ть; док., перех. Приймати у сім’ю дитину з наданням їй прав рідних дітей. — Ще не пізно, — озирнувся до кабіни Заруба і показав на Сашка.
Словник української мови в 11 томах
-
усиновляти —
Усиновляти, -ляю, -єш сов. в. усиновити, -влю, -виш, гл. Усыновлять, усыновить.
Словник української мови Грінченка