Значення в інших словниках
-
флейта —
фле́йта іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
флейта —
(від лат. flatus — подув) — духовий музичний інструмент, де звук видобувають, вдуваючи повітря безпосередньо в канал. Існують два основні види Ф. — поздовжня та поперечна. Сучасні...
Словник-довідник музичних термінів
-
флейта —
ФЛЕ́ЙТА, и, ж. Духовий музичний інструмент високого регістру, що являє собою дерев'яну або металеву трубку з циліндричним або конічним каналом. Флейта свистіла, мов вітер між кручами (І.
Словник української мови у 20 томах
-
флейта —
-и, ж. Духовий музичний інструмент високого регістру, що являє собою дерев'яну трубку з циліндричним або конічним каналом. Флейта Пана; Панова флейта — народний духовий інструмент у вигляді з'єднаних разом кількох сопілок різної величини та настройки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
флейта —
фле́йта (нім. Flöte, від прованс. fläut) духовий дерев’яний музичний інструмент високого регістру.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
флейта —
Дерев'яний духовий музичний інструмент (губний аерофон); вирізняють: ф. поперечні, тримають горизонтально, задмухують повітря в бічний отвір (у симфонічному оркестрі в групі дерев'яних духових інструментів: ф. альтова, ф. басова і флейта-піколо);...
Універсальний словник-енциклопедія
-
флейта —
СОПІ́ЛКА (народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами), ДУ́ДКА, ДУДА́ рідше, ЖОЛОМІ́ЙКА заст., ПИ́ЩАВКА діал.; ЦІ́ВКА розм., ЦІВНИ́ЦЯ розм.
Словник синонімів української мови
-
флейта —
Фле́йта, -ти; фле́йти, флейт
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
флейта —
ФЛЕ́ЙТА, и, ж. Духовий музичний інструмент високого регістру, що являє собою дерев’яну трубку з циліндричним або конічним каналом. Флейта свистіла, мов вітер між кручами (Фр.
Словник української мови в 11 томах